Баян

Кожен музичний інструмент має свій голос, свою яскраво виражену темброву «індивідуальність», тобто особливого забарвлення звучання. Справді, чи можна переплутати звучання скрипки і фортепіано, флейти та органу, валторни і клавесина? Звичайно, ні. Однак в різноманітному світі музичних інструментів є такий, який як би увібрав в свою звукову палітру «голоси» багатьох інструментів. Таких, наприклад, як фагот, флейта, кларнет, орган та інші.

Який же інструмент має настільки рідкісну здатність імітувати різні тембри? Цей інструмент має неповторне звучання. Він – єдиний з численних музичних «побратимів» образно і з любов’ю названий людьми «душею народу», його назва – баян.

Бая́н — музичний інструмент, удосконалена хроматична гармонія. Назва походить від імені співця Стародавньої Русі Бояна. Прототип Баяна створено 1870 рос. музикантом-гармоністом М. І. Білобородовим (1827—1912). Баян складається з двох кришок-коробок, з'єднаних між собою міхами, та двох кнопочних клавіатур для правої і лівої рук. Права клавіатура використовується звичайно для виконання голосів мелодії, а ліва — для акомпанементу. Баян застосовується як сольний і ансамблевий інструмент.